V dar dostali jsme zahradu
a nepřeberně cest.
Každý atom je uměleckým dílem,
ráj smaragdových vod.
Ale jsou tu ti, co se radují,
když Shahed vlétne do dětského pokoje.
Jak Boží chyba,
nedopsaný zdrojový kód.
A tělo jim bylo dáno,
ten nejkrásnější dar stvoření,
jen aby ve světě smyčců a skriptů
dál pádlovali sovětským veslem.
Přes půl světa od domova,
od dětství tonoucí v násilí,
prahnoucí po krvi. Prostě čisté zlo.
Byli jsme obdařeni kouzlem
spřádat lásku s akordy.
Já se nořím do surreality,
ačkoli bych mohl budovat život.
Protože když bychom tak nečinili,
tak nás všechny sprovodí ze světa
ta vraždená horda.
Náš svět je zas zlomen,
jsme novými inženýry bytí.
Za terikony slunce vstává, svítá.
Svět nechá přesvědčené si brát co chtějí.
Babylon už hoří, a my stojíme s meči.
Neboť oheň nepálí planoucí.
Uran národa tu jest,
kde duch je pevnější než věčné rudy.
V městech – dlažba a zvířecí pach.
Jsi-li jen hromadou hlušiny,
peníze tě neobohatí.
Jsme pruty, co dávají světu
neutuchající sílu.
Hrdí a neústupní, nebojí se smrti.
Děsivé je, že zas se roztrhly dva břehy.
Činy hrdinů smazány, děti kolonizovány –
je lepší jít do boje ve smečce vlků
než jako stádo jelenů.
Zoufalí otroci se vrhají do Tisy,
my se vynořujeme z lávy, sazí a mlhy.
Z podzemních šachet
neustále lezou démoni.
Těla těch nejlepších zašívají pukliny.
Za terikony slunce vstává, svítá.
Svět nechá přesvědčené si brát co chtějí.
Babylon už hoří, a my stojíme s meči.
Neboť oheň nepálí planoucí.
Za terikony Babylon hoří.
A my pod korunami nebes
jak legie pevně stojíme.
---
Нам даровано сад і стежок міріади
Кожен атом — мистецтво, рай смарагдових вод
Та є ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату
Просто помилка Бога, не дописаний код
І отримавши тіло, найвеличніший витвір для діла
В світі скрипок і скриптів, воно тягне радянське весло
За півсвіту від дому, ще з народження озвіріле
Спрагло живиться кров'ю, просто істинне зло
Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя
Бо якщо не ми, то нас всіх вб'ють ці ординські морди
Наш світ знову зламався, ми нові інженери буття
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
(Не пече)
(Вогонь не пече)
Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд
В містах бруківка і тваринний бруд
Якщо ти шлаку пуд, то не збагатять кошти
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх
Горді і вперті не бояться смерті
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті
Вчинки героїв — стерті, діти — колонізовані
Краще йти в бій в зграї вовків, а не колоні з оленів
Раби знедолені пірнають в Тису
Ми виринаємо у лаві, копоті, імлі
З підземних шахт невпинно лізуть біси
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
За териконами
Горить Вавілон, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонами
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече